Для душі

Останній кордон

Проза



Ось і останній кордон.

За кілька митей він зустрінеться з ними.

Лишилось кілька секунд.

Його вже нічого не спинить. Він надто довго вагався, але повинен був це зробити. Йти далі було неможливо. Не дозволяла совість. 

Хоча він думав, що давно поховав її разом з ними.

Сліпуче світло з вікна реанімаційної палати.

"Де я?"

"Все добре. Ви в лікарні. Вас збила машина, але швидка приїхала вчасно".

Немилосердно нило тіло.

Він поглянув на себе і зрозумів, що знову нічого не вийшло.

Йому не хотілось жити. Його родини не було вже кілька років.

Їх збила та ж сама машина, під колесами якої опинився і він.

Він закрив очі і побачив дочку.

Вона сміялась і запитала: "Тату, а ти давно був у Вані?".

Він не знав хто це.

Після виписки йому допомагала знайома на ім’я Тетяна.

Якось вона прийшла з сином. Його звали Іван.

Відтоді він більше не думав про самогубство.

16.09.2014. 22:25

Олена Helena Ковтун

небо 



Обновлен 27 дек 2014. Создан 16 сен 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru
Рассылки Subscribe.Ru
О душе и для души
Подписаться письмом
Рассылка 'О душе и для души' Яндекс.Метрика

Интернет реклама УБС
Сайты про бизнес и финансы - обмен ссылками Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter продвижение сайта бесплатно Rambler's Top100 бесплатная раскрутка сайта Карта сайта