Для душі. Блог про життя

Літературний дім. "Подорож на край ночі". Л-Ф. Селін

літературний дім



Літературний дім. "Подорож на край ночі". Л-Ф. Селін

Передмова

Я вдруге взяла цю книгу до рук. Вдруге перечитала анотацію і таки взяла її додому читати. Читала довго, часом здавалося, що книжка мене переможе. Але вона настільки затягнула, що за кілька тижнів дочитала повністю. Змістовна річ. Після прочитання треба посидіти в тиші і переосмислити сказане. Однозначно варта уваги.

Про автора

Пасаж Шуазель, 64 — в цьому домі пройшло дитинство Селіна, описане в романі «Смерть у кредит»

Луї Фердінан Детуш народився 27 травня 1894 в Курбевуа, наступного дня його охрестили у місцевій неокласичній церкві Петра і Павла. Мати Селіна мала в пасажі Шуазель невелику крамничку з мереживом, про яку не раз згадуватиме в своїх творах Селін (пор. «Смерть в кредит»), батько був бухгалтером. Селін з дитинства обожнював кораблі й море. Під час навчання в школі здійснив дві поїздки з метою вивчення мови до Англії та до Німеччини. Покинувши навчання в гімназії, тричі намагався закінчити навчання на комерсанта, але зазнав невдачі. 1912 року переїхав до свого дядька й поступив на військову службу. Служив у 12-ому полку кірасирів у Рамбує. Восени 1914 року записався добровольцем до війська і взяв участь у Першій світовій війні. В Західній Фландрії був тяжко поранений в голову й в плече. Одержав військову медаль. Військовий лікар визнав Селіна негодним до подальшої служби внаслідок паралічу руки та психозного стану. Селін влаштувався на дрібну посаду в посольстві Франції в Лондоні, де спілкувався переважно з танцівницями. 1916 записався наглядачем плантацій в Африці. 19 вересня 1919 року Селін одружився у Ренні з дочкою директора медичного інституту Едіт Фолле, що була за фахом ілюстраторкою. Через 9 місяців народилася донька Коллет.

1918 року Селін почав студіювати медицину у місті Ренн.

За рік він одержав диплом бакалавра. Оскільки через поранення він не міг стати хірургом,

Селін вирішив спеціалізуватися на епідеміології.

1924 року Селін захистив докторську дисертацію про Ігнаца Земмельвайса,

яка сьогодні сприймається скоріше як роман, ніж наукова робота.

Проте Селін зумів захистити цю дисертацію й став практикуючим лікарем.

1936 року його дисертація з невеликими змінами була опублікована як літературний твір.

З 1928 до 1932 року Селін працював над романом «Подорож на край ночі». Опублікований з допомогою Леона Доде, роман одразу зробив Селіна знаменитим письменником. Роман «Подорож на край ночі» поривав з академічною традицією французького письменства: лірична реторика відчаю поєднувалася тут з надто реалістичними картинами військових злигоднів та сексуальним цинізмом. Реакція читачів була неоднозначною, Селінові навіть довелося на певний час демонтувати власну поштову скриньку аби змусити поштарів просто викидати його кореспонденцію, що складалася з розлючених або захоплених читацьких відгуків. Роман був відзначений премією Ренодо, але не Гонкурівською премією, що сприкрило Селіна на все життя.

1936 року «Подорож на край ночі» була перекладена російською Луї Арагоном та Ельзою Тріоле.

Цитати з твору і коментарі

В процесі читання виписувала найцікавіші моменти з книги. Ділюся ними з вами.

Ст. 61 ... коли можновладці починають любити вас, це означае, що вони наміряються обернути вас у гарматне м’ясо

Тут взагалі нічого додати. За всі часи нічого не змінилось.

Ст. 72 Мораль, як кажуть, добра тільки тоді, коли її прикладаєш не до себе.

Бути моралістом легко, коли твої гріхи не знають. Правду казав Тарас Григорович Шевченко: "Не так тії вороги, як добрії люди".

Ст.112 Чогось я таки вже навчився — християнин, у якого за плечима два тисячоліття, неспроможний утриматись, коли вулицею марширує полк. Його захоплює видовище, буяння ідей запаморочує голову.

Людей легко обманути, їх п’янять ідеології, які використовують.  

Ст. 139 Ніщо так не ожвавлює спогади, як запахи й полум’я.

Я обожнюю дивитись на полум’я. І справді багато згадуєш. А відчувши запах згадуєш навіть свої емоції.

Ст. 151 Зрештою, мені бракувало лише бутерброда, щоб повірити в справжнє диво. Але його мені таки бракувало.

Людина ніколи не буває задоволена своїм становищем. Їй постійно здається, що щось вона недоотримує. Але всі ми забуваємо, що багатства на той світ не заберемо.

Ст. 156 Істина — це агонія, що не має кінця. 

Правда ніколи нікому не подобалась. Але вона існує. І часто вона болюча.

Ст. 167 Війна попалила одних і зігріла інших, так само як вогонь пече або гріє, залежно від того, де сидиш: у вогні чи біля вогню. Метикуй як слід і цього досить.

Насправді, у війнах виграють лише ті, хто за ними стоїть. Інші ж просто гинуть, сп’янілі від пропаганди.

Ст. 311 Початком кінця геть в усьому стає брак міри.

Що занадто, то не здраво. Усюди потрібен баланс.

Ст. 355 Людина ніколи достатньо не стережеться слів, їй здається, ніби вони нічого не варті, не криють в собі жодної небезпеки; здається, ніби слова — лише легенькі подихи, тихі звуки, ні холодні, ні теплі, а коли вони потрапляють до вух, їх миттю поглинає безмірна млява сіра нудьга, що панує в мозку. Отож люди не стережуться слів, і настає лихо.

Ми не розуміємо силу власних слів. І говоримо забагато, коли треба мовчати. Взагалі, це цілком співзвучно з моєю улюбленою приповідкою: "Менше слів — більше справ".

Сподіваюся, що ця стаття була для вас цікавлю й інформативною. До нових зустрічей. 

З любов’ю Helena Ковтун




Создан 26 апр 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru
Рассылки Subscribe.Ru
О душе и для души
Подписаться письмом
Рассылка 'О душе и для души' Яндекс.Метрика

Интернет реклама УБС
Сайты про бизнес и финансы - обмен ссылками Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter продвижение сайта бесплатно Rambler's Top100 бесплатная раскрутка сайта Карта сайта